Ідея прийому їжі лежачи не є новою. Напівлежачи любили поїсти древні римляни та греки. Характерний для дохристиянських часів ритуал прийому їжі переживає своє друге народження та набуває все більшої популярності у наші часи.

Найбільш важливими елементами «диванних» концепцій ресторанів є зручні матраци XXL, грамотне освітлення, незвичайне звукове оформлення та дещо ексцентричний та екзотичний вибір страв і напоїв.

Перший Superclub був створений у Амстердамі у 1990 році художником і кухарем Торвальдом Воссом. Спочатку заклад позиціонував себе як клуб для невеликої кількості відвідувачів. Через нестабільні прибутки Восс був змушений продати свій ресторан. Пізніше його придбав Берт Ван Дер Леден. Ключова ідея, закладена у концепцію – це свобода спільної творчості. Загальним для усіх закладів Superclub (в Амстердамі, Римі та Сан-Франциско) є наявність просторого білого залу La Salle Neige, у якому відвідувачі, вмостившись якнайзручніше, можуть насолодитися їжею найвищої якості. Меню як таке – відсутнє. Головне завдання, яке ставиться перед шеф-кухарями – це створення екзотичних страв, які сервіруються безпосередньо на матрацах привабливими дівчатами у елегантній уніформі.

Чотири кімнати, кожна з яких – цілий окремий світ. Своїх перших відвідувачів ресторан у Мюнхені прийняв у березні 2003 року. Відвідувачам, які бажають повечеряти лежачи, потрібно обов’язково замовляти «ліжко» заздалегідь. Обідня зала – це приміщення, у якому можуть одночасно розміститися до 120 відвідувачів. У залежності від загального настрою, освітлення у залі змінюється. Рівно о дев’ятій вечора усім гостям подається перша страва. Сучасна кухня – основна ідея табльдоту, а її склад повністю змінюється що два тижні. Кулінарна концепція охоплює увесь спектр незвичайних ідей на кшталт клаб-сендвічів, які подають у келиху, чи класичного антрекоту з квасолевим пирогом. У перервах між стравами відвідувачі можуть насолодитися виступами оперних співаків чи артистів вар’єте. А професійний масажист, за бажанням клієнта, може зняти тому, яка накопичилася протягом дня.

Невеличкий, але витончений Oriental Lounge, який розташований у цьому закладі, розрахований лише на 10 «койко-місць». Herberstein приймає гостей у справжнісіньких мурах, який знаходиться у самісінькому серці старовинного містечка Лінц. Інтер’єр Oriental Lounge зведений у формі юрти з м’якими матрасами, викладеними на підлозі у формі квадрату. Східні візерунки вкупі з червоним і фіолетовим приглушеним освітленням створюють атмосферу «кімнати у кімнаті». Ідея споживання їжі напівлежачи була навіяна самою історією будівлі. У ті часи, коли тут мешкав імператор Фредерік ІІІ, вечеря у такий спосіб була звичною справою. Імператор протягом міг спробувати до 50 різноманітних страв. Сьогодні заклад, який може одночасно прийняти 270 гостей, працює під девізом «гастрономія для усіх органів відчуття».

Yellow – це не лише назва та торгова марка: жовтий колір є ключовим елементом інтер’єру, який створив Аарон Ху. Стіни, ніші і коридори ресторану у Відні, виконані переважно у жовтій тематиці. Тим не менш, відвідувачі, які бажають їсти лежачи, побачать все у дещо іншому кольорі. У закладі існує кімната Separee, яка розрахована на 20-25 відвідувачів. Це приміщення нагадує японський зал-тотамі. Елементи декору мінімальні, але разом з тим використані досить ефективно. Домінуючий колір – червоний: три невеличкі столика зі всіх боків оточені яскраво-червоною шкіряною обивкою.

«B» означає напої (beverages), «E» - розваги (entertainment) і «Е» - вечеря (dining). Концепція ресторану була створена Олівером та Паска лем Хойос ще 10 років тому (1999 рік). Домінуючий колір цього претензійного американського клубу-ресторану у Майямі – білий. У закладі Ви не знайдете ані столів зі стільцями, ані банкеток, а страви подаються на мідних розносах безпосередньо на величезні матраци, які разом з подушками розташовані на спеціальних підвищеннях. Білі шифонові тканини відгороджують кімнати одну від одної та створюють інтимну атмосферу. Відвідувачам заборонено будь-яка непристойна поведінка, не скільки через вихованість гостей, а через закони штату Флорида. Потрапити у ресторан можна лише після попереднього замовлення столиків, і не більше, ніж на 2 години. Відвідувачі мають бути шикарно вдягнені, бо у шортах та футболках до ресторану їх не пустять.